Методична тема самоосвіти

ТЕМА: «Формування  полікультурної та інформаційної компетентності як підґрунтя для подальшого самонавчання та самореалізації учня.»

ПЛАН

1.   Вступ. 

 2.  Поняття полікультурної  та інформаційної компетентності  в системі освіти.

3.   Формування полікультурної та інформаційної компетентності під час уроків географії.

4.    Формування полікультурної та інформаційної компетентності в позаурочній діяльності.

5.   Джерела і література.

Педагогічна ідея – це повітря, у якому розправляє крила педагогічна творчість.

( В.Сухомлинський)

 Спостерігаючи за змінами в суспільстві, за стрімким розвитком технологій і величезним потоком інформації, розуміючи важливість природничих знань для раціонального використання ресурсів і збереження довкілля. А також розуміючи, що людство крокує шляхом глобалізації та інтеграції, де  важливе місце у суспільстві займають  питання автентичності та визначення місця особистості в багатокультурному світі.   

 Як вчитель географії у своїй роботі я обрала методичну тему:

«Формування  полікультурної та інформаційної компетентності як підґрунтя для подальшого самонавчання та самореалізації учня.»

 Рух до самовизначеності як окремої людини, так і всієї нації проходить через самозаглиблення, самопізнання, « вслуховування в себе ». Такі складові елементи культури як мова, релігія, традиції допомагають усвідомити свою національну неповторність. Разом з тим постають питання про розмежування істинного патріотизму та проявів націоналізму, проблеми співіснування, збереження та взаємопроникнення культур. Свобода особистості, права людини, толерантність, відкритість, запобігання расизму та ксенофобії – саме такі цінності впливають на європейській вимір освіти. Ми можемо багато чого навчитися у Європи, багато чого можна навчитися і у нас. Українська нація – нація високої культури, толерантності, громадянської активності у питаннях збереження своєї культурної спадщини.
Проблема полікультурної освіти набуває особливої актуальності та складності в поліетнічному багатонаціональному українському суспільстві. Сучасні педагогічні реалії вимагають з одного боку врахування етнокультурного чинника, з другого – створення умов для пізнання культури інших народів. Існує певна тенденція розвитку сучасного суспільства:
- глобалізація соціального і економічного простору призводить до стирання відмінностей між культурами.
 Радою Європи прийняті п’ять ключових компетенцій, але в силу своїх інтересів для своєї діяльності я обра дві компетенції( полікультурна та інформаційна), хоча це не говорить про те, що на своїх уроках я не намагаюсь формувати інші три.

Спостерігаючи за змінами в освітньому процесі та потребами суспільства, зрозуміло, що державі потрібен компетентний  випускник який знайде своє місце і зможе само реалізуватися, а також буде здатен до подальшого саморозвитку та самовдосконалення.

 Шкільна географічна освіта має значний потенціал з виховання полікультурної компетентності учнів, але на відміну від історії та літератури, все ще залишається осторонь процесів міжкультурної освіти. Тому для повної міри формування цієї компетенції я обрала позакласну роботу.
Керуючись статтею 3 Закону України "Про загальну середню освіту", яка підкреслює, що "загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегрованості, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства,держави".
Перед школою, в тому числі і перед шкільною географією, наразі стоять завдання вивчення культурної спадщини свого народу й народів інших країн, усвідомлення рівності всіх культур та повага до відмінностей.

Спираючись на стрімкий розвиток технологічного прогресу та етап інформатизації. У сучасній школі учня важливо навчити  правильного добору інформації, вмінню фільтрувати її потік, знаходити важливе, цікаве і потрібне. Зміни в освітньому процесі часто призводять до певних непорозумінь. Ми часто працюємо по застарілим підручникам, бо нових ще не видали, а інформація змінюється. Також дітям постійно хочеться обговорити якісь новини, досягнення науки і техніки так як вони спілкуються в Інтернет мережі  і постійно зустрічають нову інформацію. Учні обговорюють це між собою. А так як колишні політінформації зникли їм  на зміну повинні прийти такі молодіжні програми або освітні процеси де вчитель буде направляти обговорення отриманої інформації в потрібному напрямку для держави.   Тому вибір формування інформаційної компетентності зумовлений зростанням ролі інформації в сучасному суспільстві й передбачає оволодіння інформаційними технологіями, уміннями здобувати, критично мислити й використовувати різноманітну інформацію для свого саморозвитку.

Як же нам у сучасній літературі пояснюють терміни: компетентність, полікультурна та інформаційна компетентність. Багатьом здається, що це примхи сучасного суспільства і просто красиві слова. Але ми завжди говорили: « я компетентний, або не компетентний в цьому питанні», дійсно вирази не нові.

Компетентність визначається як спроможність кваліфіковано проводити діяльність.

 (З матеріалів міжнародної конференції 2004 р.)

Запровадження компетентнісного підходу в європейську освіту стартувало ще у 1996 р. в доповіді Міжнародної комісії ЮНЕСКО з освіти для XXI століття «Освіта. Прихований скарб», де було зазначено:
«Якщо ми хочемо дати підростаючому поколінню шанс на успіх, то важливо точно визначити основні знання, «фундамент» компетенції, якими повинні оволодіти учні, щоб підготуватись або до самостійного життя, або до отримання вищої освіти».
Діяльнісний підхід до формування цих компетентносте полягає в наступному.

Полікультурна компетентність:

ВЧИТЕЛЬ- Пропагує досягнення культури. Виховує на прикладі видатних людей. Використовує у викладанні свого предмета художню літературу та твори мистецтв. Висвітлює значення навчальної дисципліни для розвитку цивілізації. Мотивує роль даного предмета у житті учня. Сам є прикладом толерантного ставлення до інших людей.

УЧЕНЬ - Залучає до своєї відповіді або письмової роботи інформацію полікультурного характеру. Визначає толерантну поведінку щодо людей, які відрізняються за соціальною, расовою, етнічною релігійною та іншими ознаками.

Полікультурна компетентність:

-                    це використання досягнень культури країни, що вивчається (прослуховування музичних фрагментів, демонстрація слайдів архітектурних пам'яток, творів живопису тощо).

-          використання етнографічного матеріалу

-          проведення політичних оглядів, наприклад, подій у гарячих точках

-           пошук знань про представників інших народів

-           розуміння та повага до відмінностей усвідомлюється через глибоке вивчення національно-культурних особливостей.

Основним завданням полікультурної компетентності стало:
- виховання учнів у дусі культури світу та міжнаціонального гуманізму;
- формування установок на інтеграцію в полікультурне суспільство;
- розвиток вмінь та навичок взаємодії з носіями різних культур.
Основним змістом є:
- систематизація та впровадження форм і методів інтерактивних технологій для формування полікультурної компетентності;
- побудова навчального-виховного процесу з географії на основі гуманістичних переконань, ідей свободи;
- виявлення творчого потенціалу учнів з метою стимулювання самоосвіти та саморозвитку впродовж всього життя за допомогою технологій проектного навчання;
- формування в особистості установок поліфонічного сприйняття світу, толерантності як морального ідеалу та норми поведінки;
- застосування елементів критичного мислення для корекції власних суджень та переконань щодо загальноприйнятих критеріїв і штампів.
Практичне значення  полягає в забезпеченні мотивації до розвитку полікультурних компетенцій учнів. Завдяки цьому під час навчально-виховного процесу в учнів відзначаються такі позитивні зміни:
- більш свідоме сприйняття національної автентичності та свого місця у багатокультурному суспільстві;
- дбайливе і толерантне ставлення до культурних відмінностей та усвідомлення рівної цінності всіх культур;
- ефективна праця в колективі на основі спільних рішень та повага до думки іншого;
- сформованість творчого мислення, системи самостійних суджень, вміння відходити від загальноприйнятих критеріїв та штампів.
На основі цього провідна ідея полягає в формуванні полікультурної компетенції як такої, що є основою становлення особистості в розмаїтті навколишнього світу і ефективного співіснування з ним.
Інноваційна значущість полягає у формуванні сучасної технології полікультурного сприйняття на основі вивчення культури свого народу та культур світу через призму природно – географічних особливостей території. 

Інформаційна компетентність

ВЧИТЕЛЬ: - Стимулює роботу з різними джерелами знань, готує завдання пов’язані з

аналізом таблиць, схем, діаграм, графіків тощо. Надає консультації щодо опрацювання матеріалів підручника, легенди карти, фільму тощо. Забезпечує спільні обговорення, вчить складати плани, стискати і розгортати інформацію. Вчить створювати пам’ятки, ділові папери, доповіді. Залучає учнів до краєзнавчої роботи та соцопитувань.

УЧЕНЬ: Залучає до своєї праці різні джерела знань, обирає ті які потрібно, створює доповіді, буклети, комп’ютерні презентації. Виносить плоди своєї праці на обговорення, вчиться робити аналізи, відтворює їх у графіках, діаграмах робить певні висновки. Слідкує за подіями в світі і вчиться орієнтуватися в процесах зміни суспільства.    

Інформаційна компетентність :

-           це сукупність здатностей, які визначають успішність участі особистості в різноманітних процесах, що відбуваються у суспільстві.

-          -  спроможність особистості шукати, опрацьовувати, використовувати, зберігати різноманітну інформацію.

-          -   окремими проявами цієї компетенції є володіння мовами (лексичний аспект), уміння користуватися комп'ютерною технікою, мережею Інтернет, бібліотеками, архівом; для учнів її проявами є вміння вести конспекти уроків та книг, писати реферати, отримувати довідкову інформацію .

Інформаційна компетентність – це добра обізнаність у світі інформації. Як зазначено в «Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)", освіта ХХІ ст. – це освіта для людини. ЇЇ стрижень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя своєї країни.

Важливою складової нової парадигми освіти є ідея неперервного навчання, що охоплює усі форми, типи та рівні навчальної діяльності. Реалізація ідеї неперервного навчання спрямована на подолання головної суперечності сучасної системи освіти – суперечності між стрімкими темпами збільшення обсягів інформації у світі та обмеження можливостями їх засвоювання людиною. Ця суперечність спонукає навчальні заклади формувати в учнів уміння вчитися, знаходити інформацію, критично її оцінювати і творчо використовувати, тобто формувати в них інформаційну культуру.

Інформаційна культура – це сукупність духовних цінностей у сфері інформаційних відносин, створених людством упродовж його історії. 

Сучасний учень повинен: 

1. Знати джерела навчальної інформації.

2. Швидко знаходити у «Змісті» необхідну сторінку.  

3. Знаходити у «Вступі» необхідну інформацію, як працювати з нею.

4. Орієнтуватись у шрифтових виділеннях і рубрикаціях, додатках.

5. Працювати з термінологічним покажчиком.

6. Усвідомлено працювати з додатками.

7. З’ясувати роль колонтитула.

8. Відповідно до логіки викладення інформації складати план-конспект.

9. Відповідно до теми цілеспрямовувати свою пізнавальну діяльність.

10. Аналізуючи прочитане, поділяти надану інформацію на основну та другорядну.

11. Слідкувати за логікою викладення автором думки, знаходити головне у прочитаному.

12. Коментувати прочитане.

13. Занотувати важливі думки, висловлювання, цитати.

14. Конспектувати прочитане своїми словами.

15. Знаходити фактичні помилки у відповідях однокласників.

16. Переказувати прочитане своїми словами.

17. Розподіляти текст на змістові частини.

На практиці ці вміння вирішуються через різноманітні за змістом і формою заходи: бесіди, консультації для учнів на уроці та в бібліотеці, використання пам’яток:  

- «Як працювати з підручником»

- «Як читати книгу»

- «Як скласти план, тези, конспект»

- «Як скласти план тексту підручника»

- «Як читати науково-популярну книгу»

- «Як читати газету»

- «Як користуватися довідковою літературою»

- «Як працювати з текстом параграфа»

- «Як написати реферат»

- «Як формувати інформаційну компетентність»

«Як формувати інформаційну компетентність сучасного учня»

- сформувати міцні базові знання учня;

- навчити, де учень може знайти необхідну йому інформацію з теми;

- сформувати вміння застосовувати необхідні новітні інформаційні технології;

- розвинути в учнів уміння відфільтровувати тільки актуальну та корисну інформацію;

- формувати вміння аналізувати інформацію, помічати закономірності та використовувати їх, прогнозувати й робити висновки;

- сформувати вміння на основі аналізу попередньої інформації формувати власну точку зору;

- сформувати вміння генерувати оригінальні думки та ідеї;

- сформувати вміння реалізовувати на практиці на основі власних ідей нові розробки.

          Шляхи формування і розвитку полікультурного сприйняття  вбачаю в залучені учнів до активної діяльності на уроці, використанні інтерактивних форм навчання. При плануванні і проведенні уроків прагну свідомо вибирати завдання і методи, які найкраще підходять до реалізації цієї ідеї. Для толерантності суспільства необхідна толерантність кожної людини. В школі – це система відносин «учень-учень» та «учень-вчитель». Тому на уроках використовую такі популярні методи і техніки процесу навчання: 

- дискусія (дозволяє не тільки активізувати роботу учнів, а і вирішує багато комунікативних проблем. Дискусія навчає аргументовано висловлювати свою точку зору, критично ставитись до власних поглядів та поглядів інших людей, поважати будь-яку точку зору, бути готовим до її сприйняти та обговорення)

- проводимо дидактичні ігри; на уроках під час вивчення країн світу використовую досягнення культури країн (демонструю фото та відео  музеїв,національних костюмів, архітектурних пам’яток, звичаїв) ;

- використовую випереджувальні завдання; здійснюємо екскурсії до краєзнавчого музею, стимулюю учнів до опрацювання питань полікультурного характеру в періодиці;

- пошук культурних зв’язків. Цей метод допомагає усвідомити чинники об’єднання людей в сучасному світі, причини того, як родинні, культурні, економічні, політичні і соціальні зв’язки впливають на наше сьогодення і майбутнє.

- навчання в малих групах формує вміння учнів обмінюватись думками, реагувати на пропозиції і зауваження співрозмовників, краще розуміти проблему, розглядаючи її з різних точок зору. Малі групи створюють можливість для активної діяльності навіть слабких учнів.

-на уроках знайомимось з культурою народів, особливо звертаємо увагу на народи які довгий час винищувались, говоримо про рівність рас планети, наводимо приклад видатних людей які досліджували свою державу та прославили її ( П.Чубинський, Т.Шевченко,В. Кубійович,К.Воблий....)

 Полікультурна компетентність передбачає.

1.     Використання досягнень культури країни, що вивчається (прослуховування музичних фрагментів, демонстрація слайдів архітектурних пам'яток, творів живопису тощо).

2.     Розглядаю можливість проведення інтегрованих уроків, наприклад, географія — іноземна мова з теми «Велика Британія», географія — історія з теми «Світові релігії» тощо.

3.  Проведення узагальнюючих уроків, наприклад, «Фестиваль народів світу».

4.     Використання випереджувальних завдань, наприклад, історія відкриття материків, населення та національний склад, давні культури тощо.

5.     Використання етнографічного матеріалу під час вивчення відповід­них тем з курсу географії, наприклад, «Народні художні промисли, їх зародження та розвиток».

6.     Проведення екскурсій до краєзнавчого чи етнографічного музеїв.

7.     Проведення дидактичних ігор.

8.     Реалізація роботи в групах з диференціюванням тематики, наприклад, у темі «Народи Африки» вивчення побуту, звичаїв, традицій конкрет­них народів.

9.     Стимулювання учнів до опрацювання питань полікультурного харак­теру в періодичній пресі.

           Формування  інформаційної компетентності на уроках реалізую через завдання, що спонукають учнів до збору інформації про культуру народів світу та її різноманітність. Результатом цієї діяльності є доповіді, виступи, презентації, випуски бюлетенів і публікацій . Готуючись  учні розвивають вміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології;
-  пошук спільного коріння. Учні аналізують культурні традиції народів – сусідів, вивчають міграційні процеси, знайомляться з національним складом своєї родини,

-         -  пошук та добір інформації в підручнику, аналіз карт в атласі, робота з довідником, створення по даним порівняльної характеристики, визначення головної думки.

-          -  використовую завдання, пов’язані з аналізом таблиць, схем, діаграм, графіків;
- консультую учнів щодо підготовки, проведення та обробки матеріалів ;

-         -  залучаю школярів до краєзнавчої роботи (збір фотоматеріалу, інформаційних даних),
які потрібні на конкурсі «Краса і біль України», у школі проводжу однойменну виставку;

-         -  стимулюю роботу з різними джерелами інформації ( підручник, довідники, карти
наукові журнали);

-       -    консультую учнів(як працювати з підручником, картою, легендою, нагадую плани
характеристик географічних об’єктів);

-          - формую вміння школярів скласти план, схеми, ПСС,  робити висновки та
узагальнення, робити рецензії.

Завдання:

       7кл.- За допомогою підручника та атласу скласти порівняльну характеристику природних зон Африки та Австралії.

       8 кл. - За допомогою карт атласу дати характеристику природи Запорізької обл. (Використовується формація 6-7 видів карт)

9кл.- за допомогою карт визначити природно-ресурсний потенціал Донецького е/р( 4-5 карт)

В старшій школі створити презентацію по темі:

•         Природа океанів.

•         Національні парки США.

•         Рідкісні види тварин та рослин України.

•         Архітектурні об’єкти країн Австрії, Бельгії, Чехії та ін.

•         Геоекологічна ситуація в Україні.

( все це вимагає обрати потрібну інформацію з мережі Інтернет, додаткової літератури, знайти і вдало поєднати та представити на розсуд однокласників.)

Для зацікавлення на уроках та позаурочній діяльності роботі можна використовувати : 

- елементи тренінгів

- цікаві епіграфи

 - елементи гри

- практикую методи самоорганізації навчання, а саме :  робота з підручником або навчальними посібниками, довідковою літературою, першоджерелами, приладами, реальними об’єктами, виконання вправ для створення таблиць, планів ;

- Асоціативний метод -  особливо мені подобається, що цікаво навіть 10-класники грають в неї із задоволенням і де у кого виникають складності. Наприклад на початку вивчення якоїсь теми як мотивацію бо активізацію пізнавальної діяльності я задиктовую або записую у стовпчик на дошці слова:

Кава

Футбол

Колумбія

Карнавал

Самбо

Анаконда 

Дітям пропоную у другому стовпчику записати декілька  асоціацій, потім обговорюємо. Таким чином учні вже показують свою обізнаність в інформаційній сфері, визначаємо звідки вони про це дізнались і переходимо до вивчення нового матеріалу.

Ці активні методи навчання стимулюють пізнавальну активність на уроці та сприяють утворенню позитивних емоцій, бо при перевірці творчого продукту учня вчителю заборонено критикувати. Проходе тільки схвалення широти знань учнів.

        Вчені вивели формулу компетентності, яку  вчителі що творчо працюють і цікавляться трансформаційними процесами в сучасному суспільстві повинні взяти за основу.
Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення.

Уроки з використанням зазначених технологій стають цікавими, змістовними, різноманітними. Слід відзначити також зростання рівня комунікативності, учні стають більш толерантними, класи дружніми і активними. Збільшується не тільки кількість учасників різних проектів, але й кількість тих, хто публічно презентує свою роботу.
Зростає також якість знань учнів моєї школи з предмету.  Про що свідчать результати участі в районних олімпіадах за остання 4 роки як я почала працювати над впровадженням цієї методичної теми.
У подальшій роботі планую віддати перевагу формуванню установок учнів та їх батьків на пріоритетне відношення до культури, культурної освіченості особистості порівняно з економічною грамотністю та розвитку їх критичного мислення.

Формування полікультурної та інформаційної  компетентності учнів знаходиться на  практичному етапі  і в позаурочній діяльності.

Так в 2000 році я вирішила створити шкільний євро клуб з назвою:

 « Клуб сучасної інтелектуальної молоді» 

            Основна мета:

                 Виховання дипломатичної та толерантної молоді через сприяння світовим культурним, правовим, соціальним та економічним процесам та їх поширенню в Україні, підвищення рівня демократичних та загальнолюдських цінностей в української молоді

                 Форми діяльності “ КСІМ:

              -   сприяння підвищенню суспільної, політичної, культурної та наукової активності молоді у процесах громадського життя України;

•         сприяння розширенню культурних, наукових, ділових та гуманітарних зв'язків молоді України й країн світу;

•            поширення інформації про Європейський Союз, НАТО, Організацію Об'єднаних Націй, її історію та сучасний стан розвитку;

•         участь у створенні умов для реалізації потенційних можливостей молоді;

•         участь в роботі Малої Академії Наук, сприяння вступу членів «КСІМ» до вищих навчальних закладів в Україні та за кордоном;

•           сприяння налагодженню контактів української молоді з молоддю різних країн світу для вільного обміну ідеями, досвідом та інформацією;

•            встановлення контактів з молодіжними організаціями інших країн;

•           поширення у країнах-членах Європейський Союз, НАТО, ООН інформації про Україну, її історію, культуру, проблеми та досягнення.

Організаційна структура “ КСІМ”

•         Найвищий керівний орган – ЗБОРИ

•         Збори “КСІМ”

•         Обирають президента, контрольно-ревізійну комісію, приймають нових членів до клубу, затверджують склад Координаційної ради, приймають план роботи, вносять пропозиції та зміни в діяльності. Затверджують кандидатури Віце - Президентів.

На практиці ЗМО “ КСІМ” формує полікультурну та інформаційну  компетентність через  участь в різноманітних молодіжних програмах міста і області таких як:
( Модель ООН, НАТО, ЄС, Модель Запорізької міської ради).

Для участі в проектах учням необхідно:

•         Знайти інформацію по проблемі в світі.

•         Інформацію про політичні та економічні події в країні.

•         Добрати інформацію, скласти політичну заяву від представника країни

•         приготувати звернення до ООН або НАТО, ЄС з певним висвітленням проблеми та запропонованими рішеннями

•         проводити створення творчих розробок: екскурсії, виставки, фільми, презентації, буклети про певні події або об′єкти.

 Під час конференцій учні виступають в ролі представників різних держав, де захищають інтереси держави яку представляють.

                                                                              

Приклад політичної заяви, що пишуть учні

Політична заява Сан-Томе і Принсіпі               

     Наприкінці ХХ і початку  ХXI століття людство зіткнулося з безліччю життєво-важливих і важко-розв’язуваних проблем.

- Прогресуючий розпад біосфери;

- безжальне нищення величезної кількості видів флори і фауни;

- необоротні порушення глобального кліматичного гомеостазу;

- масовий голод в країнах, загроза пандемії СНІДу та інших вірусних захворювань;

- релігійні війни;

- зіткнення цивілізацій;

- використання зброї при розв’язанні конфліктів;

- загроза втрати культурної спадщини певних народів;

- втрата культури спілкування та толерантності між народами;

- демографічні проблеми.

На фоні цих проблем Сан-Томе і Принсіпі пропонує :

                   I.            Спробувати вирішувати державні та міждержавні конфлікти дипломатичним шляхом;

                II.            Надавати економічну та продовольчу допомогу збіднілим державам , зокрема державам Африки;

             III.            Намагатися зменшити викиди отруйних речовин у стічні води і у атмосферу;

На сьогоднішній час найбільша загроза у Сан-Томе і Принсіпі – це продовольча катастрофа , зубожіння населення і безконтрольна вирубка лісів  . І наша держава звертається за допомогою  до держав ООН у наданні економічної і продовольчої допомоги.

Проведення  Дня Європи дає можливість дізнатись більше про інші народи, про самобутність їх культури, зрозуміти світ і місце своєї держави серед інших.

         Наприклад 21.05.2011 з 15.00 до 18.00 на площі Фестивальній проходило свято присвячене Європейським країнам. Ми з найкращими моїми  учнями з 7 по 11 клас прийняли активну участь в Дні Європи. Наш молодіжний клуб ЗМО " КСІМ" - клуб сучасної інтелектуальної молоді від Запорізької гімназії №8 представляли на святі Чеську республіку. Свято вдалося на славу! По площі ходили стародавні лицарі, вікінги, казкові ельфи та молоді дипломати. Студенти  ЗНУ та учні співали пісні, танцювали та проводили вікторини. Поряд з Європейським містечком відбувся конкурс дитячого малюнка де вправні рученята зводили старовинні фортеці, та оживляли казкових героїв. Наша команда гарно провела час на площі, вдало поєднавши розваги з працею. Саме тут проходить формування як полікультурної так інформаційної компетентності в позаурочний час.

Під час проходження святкування Днів Європейських держав в Україні. Мої учні приготували чудову виставку газет, що знайомлять нас з символікою країн, господарством і населенням, розкривають таємниці багатої культурної спадщини старої матінки Європи! Наприклад

День Європи у Ленінському районі, ми представляємо Чеську республіку.

4 червня 2011 року в суботу наш клуб ЗМО " КСІМ"  прийняв активну участь в Європараді, який відбувся за сприяння Міжнародного фонду відродження та організації Європейська молодь України. Учасники параду пройшли від пл. Фестивальної до пл. Маяковського з лозунгами: " Європейську освіту - Запоріжжю, Європейські стандарти - Запоріжжю... бо Запоріжжя це Європа"...  Молодь, що не байдужа до майбутнього міста, майбутнього України, яка прагне підвищення стипендій та розширення міжнародних зв'язків вийшла на цей парад. Запал молодих  сердець об"єднав майдансерів, ролерів, європейські клуби та просто студентів і учнів в єдине ціле. 

7 вересня 2011 року в конференц-залі Запорізького обласного центру молоді о 15:30, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, відбулося  засідання круглого столу на тему – «Україна і ЄС: від партнерства до асоціації, роль молоді в процесах європейської інтеграції України». Інформаційний захід у форматі дискусії пройшов за ініціативою Центра європейської інформації в м. Запоріжжі, у партнерстві з КУ «Запорізький обласний центр молоді», Громадської ради при Запорізькій ОДА та за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».

Головними питаннями круглого столу були: «Що дає Україні інтеграція в Європейський Союз?», «Думка молоді з приводу взаємодії із європейською спільнотою?», «Яка роль в цьому процесі молоді?», «Європейські програми для молоді, які допомагають долучити Україну до співпраці з ЄС». 

Наша ЗМО " КСІМ" від Гімназії №8 прийняла активну участь в обговоренні питань інтеграції. Я і мої активісти Малиш Вікторія та Головецька Маргарита засвідчили , що виховувати єврокультуру і пояснювати, що таке Європейський Союз потрібно ще у школі. За сучасними студентами та школярами наше майбутнє. Так наш клуб приймає активну участь у поширенні євроінтеграційних процесів.

26 листопада 2011 року з 9.00 по 14.30 за підтримки НДО " Естонський клуб" та сприяння Управління зовнішніх відносин в Запорізькій області в стінах нашої Запорізької гімназії №8 відбулася цікава зустріч молодих дипломатів. Студенти від ЗНУ, ЗНТУ та учні навчальних закладів "Основа", "Логос" та ЗОШ 103, а також учні нашої гімназії розглядали вкрай важливі питання. Під час проведення саміту НАТО молоді дипломати виступали в ролі президентів  та прем'єр міністрів країн учасниць. Їх завданням було вирішити " Проблеми становлення демократії в світі та знайти шляхи боротьби з афганською наркоекспансією і міжнародним тероризмом".

  Студенти та старшокласники показали досить високі знання з приводу цих питань і після саміту видали меморандум. В той же час в іншій залі проходило засідання Європарламенту де депутати розглядали питання " Загроза світової кризи, план виходу держав Європи з боргової кризи. Вирішення фінансової проблеми Греції". Кожен делегат висловив думки стосовно поставлених питань, що дало змогу створити важливу резолюцію по даній темі. Саме головне, що всі учасники виступили за збереження Євросоюзу,євро та продовження взаємодопомоги стосовно вирішення фінансових проблем. Ні одна держава не повинна залишитися зі своїми проблемами на самоті! Захід ще раз показав, що молодь Запоріжжя не байдужа до подій в світі. Молоді люди цікавляться новинами, вивчають історію та культуру сусідніх держав та готуються в майбутньому вирішувати важливі питання щодо покращення розвитку суспільства.

          Отже   в своїй діяльності я впроваджую формування полікультурної та інформаційної компетентності у навчальний процес з метою підвищення ефективності навчання та для розвитку в учнів здатності до самоосвіти, самовизначення, самостійності і самореалізації і це дає можливість учням:
- формувати вміння самостійно шукати, аналізувати, відбирати необхідну інформацію, трансформувати, зберігати та транслювати її;
- розвивати навички роботи з інформацією, що міститься в навчальних предметах і освітніх галузях, а також в оточуючому світі;
- оволодіти мовами та способами взаємодії з людьми, навичками роботи в групі;
- використовувати засвоєні знання, уміння та способи діяльності в реальному житті для розв'язання практичних завдань;
- розвити здатність складати та здійснювати плани та особисті проекти;
- виховувати ціннісне ставлення до власної та чужої праці, охайність, працелюбність, здатність брати на себе відповідальність з власної ініціативи; 

- виховувати  толерантне ставлення до інших людей, культур і народів;
- формувати вміння аналізувати нові ситуації та застосовувати знання для такого аналізу;
- розвивати якість конкурентоспроможного працівника;
- виховувати доброзичливе ставлення до успіхів товариша, здатність уживатися з іншими;
- оволодіти навичками використання сучасних технічних засобів, технологічних процесів;
- підвищити рівень обізнаності на правилах використання технічних приладів, техніки безпеки та формувати уявлення про позитивні та негативні впливи техніки на життя людини;

- сформувати  компетентного випускника здатного до самовдосконалення і маючого чітку життєву позицію.

Звичайно що у позакласній роботі охоплюються далеко не всі учні,  тому урок залишається найважливішим елементом навчання і виховання. Не всі учні здатні прийняти участь у масових заходах. За період діяльності клубу і роботи в школі я помітила, що найкращі учні які працювали зі мною. Саме не просто вчились, а працювали. Стають юристами,слідчими, перекладачами, істориками, менеджерами по туризму,  журналістами,керівниками студентських клубів, вчителями  та лікарями. А де ще як не для цих професій потрібні полікультурні та інформаційні компетенції. Вміння знайти інформацію, обробити, правильно подати та бути толерантною і полікультурною людиною. 

                    Джерела та література:

1.      http://wwwksim.blogspot.com ( мій блог)

2.   Методичні рекомендації щодо формування компетентностей під час навчання базових дисциплін – Мелітопольська зош І-ІІІступенів № 4   Метод кабінет, 2009.

3.      Формування полікультурної та інформаційної компетентності

 http://www-center.univer.kharkov.ua

4.      http://novsh.at.ua

5.      http://www.rusnauka.com

6.      http://zakon.rada.gov.ua

7.      http://intellect-invest.org.ua

8.      Власні матеріали та  фото.